- намова
- наклепобмова
Білорусько-український словник. 2014.
намова
Смотреть что такое "намова" в других словарях:
намова — и, ж. 1) Підбурювання, підмовляння до яких небудь учинків, дій і т. ін. 2) перев. мн. Те саме, що наклеп. 3) перев. мн. Те саме, що умовляння. 4) розм. Домовленість, умова про що небудь … Український тлумачний словник
намова — (підбурювання, підмовляння до яких н. дій, учинків), підмова, намовляння, підбурювання, підмовляння, під юджування, підштрикування … Словник синонімів української мови
намова — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
намова — нарада суддзяў перад вынясеннем прыгавору … Старабеларускі лексікон
навіти — намова … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
намовина — и, ж., зах. намова 1) … Український тлумачний словник
намовка — и, ж., діал. Намова … Український тлумачний словник
направа — и, ж. 1) рідко. Те саме, що намова 1). 2) зах.Лагодження, ремонт. 3) заст. Напрям … Український тлумачний словник
домовленість — умова, угода, злагода, установа, намова … Словник синонімів української мови
наклеп — (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого / що н.); обмова, наговір, намова перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому н.); інсинуація книжн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях); пасквіль (про твір… … Словник синонімів української мови
